31.01.2006 13:32

Що п'ємо? Хвороби

Вода — джерело життя, це відомо всім. Втім, ідеться лише про чисту, корисну воду. Тільки де її взяти в умовах глобального забруднення довкілля? Адже ще великий Луї Пастер попереджав, що «людина випиває 90% своїх хвороб». А за даними ВООЗ, щорічно близько 25% населення Землі піддається ризику захворіти саме через неякісну питну воду. То як же дізнатися, чи придатна вода до споживання? Що ми п’ємо? Що треба пити?

Цілком випадково, у метро, наштовхнулася на запрошення закордонної фірми «зробити безплатний аналіз чистоти питної води». Забігаючи наперед, уточню: пропонувався обмежений тест — на загальне, без поелементної розбивки, хімічне забруднення тільки за одним показником — ваговим. Втім, теж цікаво й досить важливо.

А чи можна дізнатися про воду більше? Звісно. Приміром, санепідемстанції України контролюють близько 30-ти видів забруднення води (для точніших аналізів у нашій країні просто немає відповідної апаратури). Але для простих людей, себто приватних осіб, і таке дослідження — дороге задоволення. В Америці під суворим контролем держави перебувають утричі більше показників. Але де Америка, а де ми. А ось Канада в цьому плані стала начебто ближчою. В Києві працює представництво однієї з усесвітньо відомих фірм-виробників найсучасніших водних фільтрів із консультаційним центром, який пропонує безплатні послуги.

Одне слово, попросила я чоловіка привезти з дачі півмайонезної баночки (за умовами фірми) води зі свердловини: вода в ній підозріло жовта, а коли трохи відстоїться у відрі, покривається тонкою плівкою. Ми все одно, звісно, п’ємо її, попередньо прокип’ятивши. Взяла ще одну баночку — з прозорою київською водогінною водою. І пред’явила все це добро Олександру Пархоменку, єдиному в нашій країні представнику закордонної фірми, яка мене зацікавила. З приводу сільської проби він одразу ж, на око, визначив: «Вода у вас погана», й уточнив: «Ви розумієте, що вся ця суспензія осідає у ваших нирках і печінці?» А потім... здивувався, порівнюючи дані схожого на електронний термометр приладу: прозора водогінна вода, яка пройшла кілька ступенів очищення (на водонапірній станції її переганяють через центрифугу, пропускають крізь пісок, хлорують...), виявилася удвічі «бруднішою» за буру, зі свердловини. Мабуть, тому що село стоїть на піску, котрий, як відомо, є чудовим природним фільтром. Ось промиємо остаточно свердловину, і ні пісок, ні завись глини більше не потраплятимуть у труби. Та й самі труби промиються настільки, що жодна жирна плівка більше не спливатиме на поверхню води.

Болить печінка — перевірте воду

— Олександре Миколайовичу, чи багато людей звертаються до вас?

— На жаль, мало і, як правило, ті, хто вже серйозно стурбований станом свого здоров’я: у нас ще немає культури здорового способу життя.

— Чим їм допомагаєте?

— Безплатною консультацією і доброю порадою. Показую відповідні таблиці: випадає волосся — отже, у їжі та воді бракує селену; болить печінка — перевірте питну воду, швидше за все, у ній надлишок заліза; «стрибки тиску» цілком може спровокувати надлишок свинцю; а надлишок хлору, який вступає у сполуки з іншими органічними речовинами, утворює канцерогени, що призводять до ракових пухлин... Рекомендую придбати літературу з цікавих для відвідувачів питань: книжки класика всесвітньої дієтології Поля Брегга «Вода і сіль», «Як дожити до 120 років...», дослідження японського популяризатора здорового способу життя доктора К.Ніші... Все це вільно продається на книжковому ринку «Петрівка». Природно, розповідаю про переваги різних фільтрів.

— Ну, це дороге задоволення. Воно не всім доступне. А ось кип’ятити воду може і повинен кожен. Це справді панацея?

— Не зовсім так. Доведено, що температура 100 градусів убиває далеко не всі шкідливі для людини мікроби. Збудник вірусного гепатиту гине при вищій температурі. Деякі віруси треба кип’ятити не менше 6—7 годин. Але ж, окрім хвороботворних мікробів, є чимало шкідливих для людини домішок, таких, як солі заліза, ртуті, нітрати... Навіть у кип’яченій воді їх багато.

— А якщо воду відстоювати?

— В осад випадуть нерозчинені частки, вивітриться частина хлору. Але вже через кілька годин у такій воді почнуть розмножуватися бактерії з повітря.

— А бювети — не вихід? Адже на глибину артезіанських свердловин мікроби і віруси не опускаються. Та й холодно їм там — сонячне проміння крізь товщу землі теж не проникає.

— Так, усе було б непогано, якби бюветна вода подавалася нагору в такому ж самому вигляді, в якому перебуває під землею. Але більшість свердловин були розвідані давно (труби там прокладено десятки років тому), а масово вводити в дію їх почали у зв’язку з чорнобильською аварією, коли поверхневі води виявилися ураженими радіацією. Бювети вирішили розконсервувати, і з’ясувалося, що залізо не скрізь витримало випробування часом, зазори між секціями труб теж небездоганні. Таким чином, потужні насоси разом із водою качають іржу та бруд. Одне слово, підземні води, підняті на поверхню, потребують навіть ретельнішого контролю з боку СЕС, аніж водогінні, а бювети — поліпшення технічного оснащення. До того ж вода з такою мінералізацією, як бюветна, підходить далеко не кожному з нас.

— До речі, про мінеральну воду. В основному розлиту в пляшки. Її так рекламують. Вона справді чиста, корисна, всім необхідна?

— Для повної правди потрібно повідомляти: мінерали в ній зазвичай містяться в недоступній для людини формі (всі необхідні мінерали ми отримуємо з їжею рослинного та тваринного походження) і тільки забруднюють організм, викликаючи хвороби й передчасну старість. До речі, довгожителі такої води не п’ють. Позбутися ж незасвоєних мінералів допомагає знесолена (дистильована) вода. Ось її й варто періодично вживати.

Це всім по кишені

Чи вмієте ви кип’ятити воду?

Спеціалісти пропонують робити так: насамперед воді потрібно дати відстоятися — нехай випарується хлор. Потім її слід прокип’ятити, не накриваючи кришкою. Випадуть в осад солі. Однієї-двох хвилин цілком достатньо. Якщо робити це довше, залишки хлору почнуть взаємодіяти з органічними компонентами води, створюючи отруйний діоксин. Охолодивши воду, її бажано прокип’ятити ще раз.

Зберігати кип’ячену воду найкраще в тій самій посудині, в якій її кип’ятили (скажімо, емальованій каструлі), або в чистих скляних (керамічних) банках. Але не більше шести годин.

А чи знаєте ви, як із водогінної води одержати опріснену, свіжоталу, одне слово — екологічно чисту і здорову воду?

Кип’ячену воду потрібно прохолодити, верхні шари злити в перевернуту пластмасову дволітрову пляшку з добре закрученою пробкою, але відрізаним денцем (воно потім послужить або підставкою під пробку, або нещільно прикритою кришкою над поверхнею води, інакше вона, випаровуючись, призведе до швидкого наморожування стінок камери). Пляшку із замерзлою водою вийміть. Лід витрусіть. Верхній шар, 2—3 см (після того, як він розтане), перелийте в чистий посуд так, щоб у конусі, біля пробки, залишилася частина непотрібної води, в ній містяться солі. Перелита вода готова для пиття.

А як подовжити життя чистій воді?

Є давній добрий, але забутий метод: щоб унеможливити розвиток мікроорганізмів, у пляшки можна поміщати срібні вироби (ложки, ланцюжки, хрестики): іони срібла в дуже малій кількості смертельні для вірусів.

Загальновідомо, що людський організм на 70 або навіть на 80 відсотків складається саме з води. А якщо втрачає її, виникають проблеми — із травленням, сном, пам’яттю... Без води ж узагалі людина не проживе й кількох днів. Тому спрагу слід вгамовувати за перших її ознак. Найкраще зеленим чаєм або підкисленою водою — не залпом, а невеличкими ковтками, затримуючи вологу в роті.

Обережно — з газованими напоями. Адже фосфорна кислота, яка надає їм шипучості, — ворог кальцію, а його відсутність призводить до крихкості кісток, отже — до переломів.

Майте на увазі, що, навіть багато випивши, задоволення відчуєш не відразу, а хвилин через 10—15. Особливо — у спеку. Не кваптеся знову наповняти склянку: чим більше п’єш, тим більше пітнієш. Так можна порушити обмін речовин.

Кому оплачивать электроэнергию на Южном Урале? Коммунальщики месяц не убирают свалку в центре Брянска В брянском поселке Сеща увековечат память героя-летчика В Брянске открылась выставка памяти Александра Панченко В Брянске беременная женщина пошла в платные клиники из-за жутких очередей

Лента новостей