На Поділлі знайдено таємниче підземне місто
Розповідь про підземне місто, та унікальні кадри з катакомб, де кілька століть не ступала нога людини!
Місто Городок, що на Хмельниччині, як і більшість старовинних містечок на заході України здавна потерпає від памяток своєї багатовікової історії. А лише офіційна історія цього давнього населеного пункту налічує понад шість сторіч (перша письмова згадка датована 1493 роком). Але саме місто набагато давніше. Зокрема на його території знайдено поселення трипільської та черняхівської культур, а також давньослов’янське поселення VIII-IX ст. Звичайно, дошкуляють городянам не ті пам’ятки про які написано у путівниках, або виставлено у місцевому музеї, а ті, які приховані під його будинками та вулицями.
Протягом століть місто розросталося не лише в шир, але й углиб. Тим більше, що потужні лесові та глинисті ґрунти це легко дозволяли робити. Зауважимо, що знамениті Лаврські печери викопано в аналогічних умовах. Заглиблюватися углиб городян примушувало у першу чергу те, що Західне Поділля на той час було кордоном між християнським світом та Оттоманською Портою. До того ж дошкуляли постійні набіги татарських загонів. У катакомбах ж можна було сховали найцінніше, а при нагоді й пересидіти до кращих часів.
Структура “підземного міста була стандартною в усіх містечках. Індивідуальні підвали під кожним обійстям з’єднувалися між собою у “підземну вулицю” від якої було прокопано хідники до замку-цитаделі та до лісу, що оточував тоді Городок.
Десь з кінця XVIII ст. “підземне місто” почало занепадати. Небезпека набігів зникла і підземелля почали використовувати з суто господарською метою - як звичайні підвали та торгові склади. Відповідно, аби убезпечити своє майно від розкрадання їх почали відгороджувати від “підземної вулиці”. Остання ж стала прихистком “лихих людей”. За переказами в підземеллях Городка у свій час переховувася навіть сам Кармелюк (нічого дівного, бо на Поділлі набагато складніше знайти місце, де б він, згідно легенд, не переховувася). Також подейкують, що десь до початку колективізації підземеллями активно користалися конокради (пізніше ця злодійська "професія" просто зникла). Мовляв злодіїв переставали переслідувати, якщо вони встигали дістатися Городка, де вони у буквальному сенсі “як під землю провалювалися”. Підтвердження цієї легенди знайшли на початку 60-х, коли під час будівництва пошти екскаватор прокопався до величезного підземелля у якому були облаштовані стійла та знайдено залишки соломи та кінського гною.
З часом Городоцькі катакомби перетворилися на міну уповільненої дії. Специфічні провалля в ґрунті - невід’ємна частина місцевого краєвиду. І добре коли підземний хідник просідає десь, де немає споруд. Буває що тріщать і будинки. Зокрема у 1983 році повністю розвалилося ліве крило двоповерхового універмагу. Руїни “прикрашали” місто кілька років – чекали поки все розвалиться вщент саме по собі, бо спроба підігнати техніку закінчилася тим, що бульдозер сам ледь не пішов під землю. Напіврозвалений заклад торгівлі незабаром, коли почалися важкі бої в Лівані охрестили “Бейрутом”. Згодом все відбудували і про "Бейрут" забули.
Але підземні сили мабуть щось мали проти цього “храму Меркурія” – років зо п’ять тому через підземний обвал було зруйновано вже центральну частину універмагу...
Три роки тому під землю провалився трактор, що розорював город на садибі, розміщеній акурат на тому місті де був Городоцький замок. Його зруйнував Хмельницький 1653 року, а залишки розібрали на будматеріали хазяйновиті аборигени.
Нещодавно керівництво міста запросило спеціалістів Ялтинського інституту гідрографії, аби ті приїхали і провели попереднє обстеження, та склали карту підземель, але ті виставили рахунок десь в майже 300 тисяч гривень. На жаль в бюджеті міста цих грошей немає. Тому забудовники змушені будувати будинки на свій ризик.
Але останнім часом Городоцькі підземелля задали ще одну загадку. Не виключено, що частина їх у свій час використовувалася з культовою метою! Перше свідчення цього з’явилося ще у восьмидесятих роках минулого століття, коли на подвір’ї одного з мешканців просіла земля. Перш ніж засипати провалля господар заглянув до ями. За його словами стіни підземелля були вкрити розписом!
Нове свідчення цього з’явилося напередодні Нового Року, коли в самому центрі міста стався черговий провал ґрунту (стрілочка на фото вказує на це місце). Перш ніж традиційно засипати яму серед місцевих парубків знайшлися сміливці, які вирішили дослідити підземелля. На жаль дослідити вдалося лише невеличкий його фрагмент – далі був більш давній завал. Але навіть те що далося побачити викликає цілу низку запитань. Зокрема наявність абсолютно декоративних бокових ніш - важко уявити, як їх можна використовувати з утилітарною метою. Вони швидше підходять аби розмістити у них образи, чи скульптури святих.
Наразі можна припустити, що в Городку наприкінці XVII ст. у часи коли Поділля знаходилося під владою Туреччини міг діяти таємній монастир (можливо православний чи уніатський, можливо католицький). Хоча це цілком могла бути й таємна єврейська синагога... Таку версію, враховуючи склад населення Городка, теж не можна відкидати...
Аби що, наразі про розгалужені підземелля Городка й досі достеменно нічого не відомо... І хто знає, які загадки чекають під землею допитливих дослідників.
