Олег Блохін: «Ми грали, як найгірша команда Європи»

Зрозуміло, що український уболівальник такого не очікував. Уперше за останні два роки ми не побачили збірної України. Були просто гравці, які дещо вміють, але не мають загального настрою.

У середу ми насамперед не бачили команди. Напевно, востаннє збірна України так грала в серпні 2004 року, коли поступилася англійцям із рахунком 4:0. І не слід загострювати акцент на необ’єктивному суддівстві. Рефері теж люди, вони помиляються. Так, швейцарець Массімо Бузакка занадто відверто симпатизував іспанцям, але до вилучення Ващука в наші ворота влетіли два м’ячі, а до злощасного пенальті українці нічого не продемонстрували на полі. Тому Бузакка – це лише зайвий привід поскаржитися на долю, але не більше. Дебютний матч для українців можна назвати катастрофою. Чи перетвориться ця стартова катастрофа на загальний крах, покажуть наступні поєдинки. Наразі ще нічого не втрачено. Не розповідатимемо про перебіг двобою Іспанія – Україна, зупинимося на тому, якою була реакція вже після гри.

Одразу після поєдинку Олег Блохін виглядав украй пригніченим: “Це соромно. Ми не просто програли, а не боролися. Мої підопічні не показали того, на що здатні. Вони навіть не грали на тому рівні, на якому виступають на тренуваннях. Звісно, отримавши пенальті у свої ворота й вилучення, важко на щось розраховувати, особливо за такої спеки і проти такого суперника. Але прикро зазнати поразки 0:4. Я ще ніколи так не програвав. Футболісти просто проігнорували мої поради. Ми виглядали, немов найгірша команда Європи. Але тепер потрібно дивитися вперед. Нас очікують матчі проти Тунісу та Саудівської Аравії, і команді слід підійти до них у належній формі. Ми ще нічого не програли, попереду довгий шлях”.

На післяматчевій зустрічі з журналістами головний тренер збірної України вже почав розповідати про гру, коли прийшла представниця організаторів і повідомила, що прес-конференція... почнеться лише через п'ять хвилин. Це викликало в Олега Блохіна нервовий сміх і аплодисменти, але він продовжив ділитися думками з вітчизняною пресою, час від часу розсипаючи афоризми направо й наліво.

Олег Блохін, головний тренер збірної України:
- Свою гру ми детально розбиратимемо після відеоперегляду, оцінювати дії окремих футболістів я не збираюся, лише команди в цілому. Маю визнати, що збірна Іспанії виграла цілком заслужено, вину за поразку я приймаю на себе. У першому таймі іспанці краще діяли в позиційному нападі, а ми намагалися закинути м'яч на вихід Шевченку або Вороніну. Тримати м'яч нам не вдавалося, так само як і швидко переходити від оборони до атаки, заважати приймати м'яч суперникам. Через ці недоліки ми отримали п'ять виходів сам на сам із Шовковським - такого раніше ми не дозволяли нікому ні у відбірковому циклі, ні в контрольних матчах напередодні чемпіонату.

Ми грали, як найгірша збірна Європи. Команда розсипалася - одному треба було дати парасольку, іншому підносити воду. Чому іспанські гравці цього не просили?

Ганебно поступатися з рахунком 0:4, як тренер я ще ніколи так не програвав. Було 0:3, але під час становлення команди.

Нас надломили перші два голи зі стандартних положень, до того ж другий ще й після рикошету. Перспективи відіграти два м'ячі у команди класу Іспанії у нас не було.

Передбачаючи склад збірної Іспанії, ми помилися лише в персоні Хабі Алонсо, на місці якого очікували Албельду.

Суперник переважав нас у командному дусі i єдиноборствах, що раніше було саме нашим козирем. Видно, з хлопцями треба розмовляти і вказувати їм на помилки по-іншому - значить, десь тренери не допрацювали. Не секрет, що ми поступалися іспанцям у класі виконавців, у швидкості, але найбільше мене хвилює не великий рахунок - це може трапитися будь з ким, а те, що команда не боролася на футбольному полі. Більшість моїх підопічних поступилася в ігровій дисципліні і саме у самовіддачі, побоюючись ставити ніжки у стиках. За цю відсутність волі я хочу вибачитися перед вболівальниками, сподіваюся, цього більше ніколи не повториться. Ті, хто дозволить собі подібне, в збірній не залишиться. Показовий приклад - четвертий гол, коли Пуйоль обіграв ледь не півкоманди, а Торрес підтвердив, що він гравець світового рівня. А спека тут ні до чого, вона для всіх однакова.

Що цікаво, проблиски у грі команди з'явилися лише після того, як ми залишилися в меншості. Економити сили сенсу не було, а з яким рахунком програвати, різниці немає.

Те, що ми новачки змагань подібного рівня, стало очевидним уже в перші хвилини поєдинку. Причому по ходу турніру вчаться не тільки гравці, а й ми, тренери. Не думаю, що на зборах ми перевантажили гравців -заняття проводилися лише для підтримки форми, акцент був зроблений на тактичній підготовці. Ми розповіли, як треба «накривати» суперників, але якщо гравці неспроможні зробити, тут нічого не зробиш. Ви бачили, як той же Торрес обходив наших захисників як стоячих.

Ми й досі мали проблему із захистом, за великим рахунком оборона у нас відсутня - маємо те, що маємо. А після червоної картки Ващука вона посилилася, адже молоді Яценко й Чигринський травмовані. Те ж саме і з Мілевським, тобто молодих віце-чемпіонів Європи ми поки що лише відновлюємо.

Я думаю, що ані призначати пенальті, ані вилучати нашого гравця рефері не мав - принаймні, так сказали мої помічники з трибуни. Але обговорювати дії суддів я не збираюся, хай це робить відповідна комісія ФІФА.

Трагедії з цієї поразки як тренер я не роблю з тієї простої причини, що у випадку вдалого виступу проти Саудівської Аравії й Тунісу у нас є всі шанси виправити становище. Веремєєв стежить за грою двох інших суперників по групі, і ми вже починаємо підготовку до наступного двобою. А Іспанія підтвердила свій статус фаворита - вона у Німеччині може дійти дуже високо.

– Можливо, ваші підопічні “перегоріли” або перевтомилися?

– Є багато варіантів. Може, позначилося те, що ми новачки на такому форумі. Заявити, ніби був якийсь тренерський прорахунок, не можу, проте і провини із себе не знімаю. Ми вгадали сьогоднішній склад іспанців майже стовідсотково. Знали, як потрібно грати з ними.

– Що ви думаєте про суддівство? Арбітр допомагав суперникові?

– Збірна Іспанії була сильнішою, а суддівства я не коментую.

– Вилучення Ващука – це велика проблема?

– Безсумнівно. Потрібно буде знайти заміну одному з основних гравців. При цьому наші молоді футболісти Чигринський і Яценко, які повернулися з чемпіонату Європи, – травмовані, їх слід відновлювати.

- Хто з суперників вам особливо сподобався?

- Я взяв би собі пару центральних оборонців і весь півзахист (сміх у залі).

- Чи не плануєте ви випускати на поле разом Шевченка й Реброва, адже раніше вони добре діяли в парі?

- Колись і я дуже добре взаємодіяв з Онищенком [у складі київського «Динамо»]... Але ж не значить, що і Шевченко з Ребровим повинні зараз діяти разом, хоча все може бути. Якщо вся проблема полягає в цьому і за їхньої взаємодії ми виграємо два наступні матчі, я випущу їх обох на поле.

Луїс Арагонес, головний тренер збірної Іспанії:

- Я здивований тим, як просто виявилося перемогти українців. Ми очікували більш потужного опору з боку опонентів, але після двох голів вони пiдупали духом, хоча ми начебто й не такі сильні. Ми намагалися фізично вимотувати суперників швидкими комбінаціями, а потім нам вдалося «розстріляти» ворота команди Блохіна, використавши діри в її захисті. Але й Україна мала два чудові шанси відзначитися у другому таймі - це вказує на те, що нам є над чим працювати.

Наступні матчі не будуть для нас простими. Тунісці грають навіть краще в обороні, ніж українці, вони не такі швидкі, але у них технічний півзахист. Сорок два роки Іспанія чекає на великий успіх. Нині ми сподіваємося поки що посісти перше місце в групі.

Щодо гравців, то далеко не всі футболісти збірної України знайшли в собі мужність поспілкуватися з пресою. Тож «віддуватися» за себе й за молодих довелося ветеранам команди.

Андрій Шевченко, капітан збірної України:

- Я думаю, перші два голи зламали нам гру. Не думаю, що вони стали наслідком того, що хлопці «перегоріли», просто помилки при стандартах. Вплинуло й рішення арбітра в епізоді з призначенням 11-метрового - зараз багато хто каже, що нічого там не було. А за рахунку 0:3 вдесятьох проти іспанців практично неможливо грати. Хоча навіть у меншості ми розігрували непогані комбінації й створили кілька гольових моментів.

Я навіть вважаю те, що ми програли з таким великим рахунком - це добре. Без програшів не буває перемог. Так, початок поганий, але для нас уже добре, що ми взагалі тут виступаємо. Україні буде важко виграти чемпіонат, гарним результатом можна вважати вже вихід із групи. Будемо сподіватися й старатися зіграти в наступних двох матчах краще.

- У відбірковому циклі наша команда відрізнялася професiйним захистом, а сьогодні він розвалився. Це наслідок помилок на такому високому рівні?

- Виходи сам на сам із Шовковським траплялися вже тоді, коли ми залишилися в меншості, а команда в надії на успіх в атаці пішла вперед. Не думаю, що ми грали безвiльно, але оголені тили призвели до провалів у захисті.

- Як капітан, ви будете допомагати тренерам відновити партнерів психологічно?

- Думаю, кожен із нас розуміє, що нині треба забути про успіх у кваліфікації, а задуматися над двома наступними дуже важливими матчами. Треба опуститися на землю й відновити ту гру, яка допомогла нам пробитися на чемпіонат світу.

- Питання вашої участі в матчі вирішувалося в останній момент. Як ви зараз почуваєтеся?

- Найголовніше для мене те, що я вже не відчував ніякого дискомфорту в коліні. Думаю, мені треба було сьогодні грати, адже за рахунок лише тренувань фізіологічно неможливо відновитися й набрати гарну форму - потрібна ігрова практика. Тому кожен вихід на поле для мене важливий саме в цьому плані. Хоча мені було важко грати 90 хвилин, але я старався. Знаю, що мої кондиції зараз далекі від оптимальних, але мені хочеться допомогти команді, чим я можу, - нині я думаю лише про це. Коли я в формі, то працюю на повну силу весь матч, але якщо відчуваю, що ні, доводиться перепочивати й давати організму відновитися по ходу матчу.

Сергій Ребров, півзахисник збірної України:

- У Туреччині мені доводилося грати й при більш високій температурі, але цей фактор впливав однаково на обидві команди. Ми начебто робили все правильно, але, на жаль, пропустили два швидкi голи, мабуть, через короткочасну втрату уваги. Після цього суперник відчув упевненість у власних силах.

- Блохін головною причиною поразки назвав відсутність волі у наших футболістів...

- Я не можу сказати за всіх, але я старався виконувати вказівки тренера, думаю, так само, як і інші партнери. Я вважаю, що Іспанія - один із фаворитів чемпіонату світу. Неприємно програвати з таким рахунком, але на сьогодні піренейці сильніші за нас.

- В якому психологічному стані перебуватиме команда після такої поразки?

- У нормальному. На нас очікують два матчі зовсім іншого характеру, на які, я впевнений, команда збереться.

- Ви згодні, що після вилучення Ващука все могло закінчитися ще гірше?

- Я думаю, що все могло закінчитися краще. Я мав чудовий шанс забити, Шевченко з Вороніним теж були близькі до успіху.

Анатолій Тимощук, півзахисник збірної України:

- Мені було важко грати за такої спеки, але я через «не можу» намагався віддати всі сили боротьбі. Мабуть, ми все ж таки десь недопрацювали, раз так сказав тренер, але далася взнаки й відсутність досвіду матчів такого високого рівня. Наші дії переважно будувалися через правий фланг, особливо у другому таймі, коли гостроту там почав створювати Воробей.

- Арбітри не надто полюбляють слов'янські команди. Яке враження у вас залишилося сьогодні від дій швейцарця Бусакки?

- В епізоді з призначенням 11-метрового була боротьба. Навіть якщо Ващук трохи й потягнув Торреса за труси, той встояв на ногах, продовжував бігти, вдарив по воротах і лише потім упав. Тож підстав показати на позначку у рефері не було. У першому таймі трапилося кілька моментів, коли м'яч виходив за поле від іспанців, а арбітри показували на кутовий. Хоча, думаю, не варто скаржитися на дії суддів, а треба зробити аналіз гри й налаштовуватися на наступні ігри. Чемпіонат матчем із Іспанією не закінчується, і ми все ще маємо всі підстави претендувати на друге місце.

Андрій Гусин, півзахисник збірної України:

- Важко пояснити, що сталося. Мабуть, на нас вплинули швидкі голи. Перший - несподіваний, зі стандартного положення, другий - після штрафного й рикошету. На жаль, команда не знайшла в собі сил переломити хід зустрічі. Нас підтримувало багато вболівальників, шкода, що не вдалося їх порадувати. Зважати на спеку не варто, адже команди були в однакових умовах. Момент із призначенням 11-метрового був спірним: обидва гравці йшли близько один до одного, й я не помітив такого порушення, яке б тягнуло на пенальті й червону картку. Ця поразка має і позитивний ефект: вона повинна нас по-спортивному розізлити.

Єдиний з-поміж українських футболістів, до кого не було претензій після вчорашнього двобою, –це голкіпер збірної Олександр Шовковський. Сам воротар не робить трагедії з поразки: “Ми програли команді, яка завжди ставить найбільші завдання. Наша ж збірна – дебютант чемпіонату світу. В першому таймі пропустили два м’ячі зі “стандартів”, а в другому все зіпсував суддя. Тож я не говорив би, мовляв, сталася катастрофа.

Ми повинні тримати себе в руках і після перемоги, і після поразки. Ну, програли. Піти застрелитися, чи що? Чудово розуміємо, що маємо всі шанси посісти друге місце в групі – й ми повинні використати їх”.

Зрозуміло, що в стані наших суперників панувала радість на рівні ейфорії. Перемога над українською збірною допомогла іспанцям піднестися духом і повірити в можливість перемоги на світовому чемпіонаті. До такого висновку в Іспанії схиляється більшість спортивних спостерігачів.

“Блискучим дебютом” назвало перемогу команди національне радіо Іспанії, яке виокремило “бездоганну тактику” команди, спокійну, впевнену гру, а також звернуло увагу на те, що вболівальники на стадіоні в Лейпцигу після перемоги почали вигукувати нове гасло: “Так, так, так! Ми вирушимо в Берлін!” У Берліні, нагадаємо, пройде фінал чемпіонату.

“Після матчу з Україною шанси Іспанії на перемогу в чемпіонаті значно зросли, – зазначив спортивний оглядач електронної газети Estrella Dіgіtal Луїс Вільярехо. – Арагонес, як і обіцяв, на 55-й хвилині випустив на поле флагманів команди Давида Альбельду й Рауля. І вони виконали завдання, яке поставив тренер”.

Інший відомий іспанський спортивний коментатор Рауль Сантідріан заявив, що напередодні поєдинку іспанці переоцінили можливості своїх суперників, яких уявляли сильнішими, а “збірна України продемонструвала зовсім убогу гру. Щодо знаменитого Андрія Шевченка, якого так боялися іспанці, то, зважаючи на все, він був не у формі, тому його присутності на полі не було відчутно”, – зауважив коментатор.

Головний тренер іспанців Луїс Арагонес сказав, що іспанцям цілком до снаги стати найкращою збірною світу: “Історія показує, що ми не вигравали на таких турнірах нічого особливого. Але коли ми – єдина команда, то можемо бути серед найкращих збірних світу. Сьогодні багато чого вирішив другий гол, після нього хлопці стали розкутішими та спокійно довели справу до перемоги”.

А найкращий гравець матчу Хаві був просто щасливим: “Для нас усе склалося чудово. Два швидкі голи повністю деморалізували суперника. Ми виглядали відмінно, нам усе вдавалося”.

Луїс Гарсія, нападаючий збірної Іспанії:

- Це дуже важко грати влітку о третій годині дня, це суттєво впливає на дії футболістів... Ми розуміли, що результат цієї гри для нас дуже важливий, на таких турнірах завжди важко стартувати. Ми знали, що Україна - важкий суперник, але після першого голу ми відчули, що можемо контролювати хід матчу і грати так, як ми любимо, - тобто тримати м'яч у власних ногах. А суперник був надломлений і почав думати про те, як забити бодай один м'яч, а не про цілісний малюнок гри. Мої партнери мали чимало можливостей відзначитися, і в підсумку кілька з них реалізували. Зараз мені хочеться насолодитися моментом перемоги й не думати про наступні матчі.

Наостанку додамо, що поразка 0:4 стала однією з найбільших для збірної України. Раніше такий рахунок фіксували тільки 1995 року, коли українці поступилися хорватам. Окрім того, цей результат увійшов до переліку найгірших дебютів національних збірних на чемпіонатах світу. Гірше на мундіалях дебютували лише збірна Індонезії (тоді вона мала назву Голландська Індія), яка 1938 року поступилася збірній Угорщини – 0:6. Ті ж угорці причетні до невдалого старту збірної Кореї, яка 1958-го програла їм із рахунком 0:9. 1994 р. греки в дебютному матчі поступилися аргентинцям із рахунком 0:4.