Збірна Чехії

Не ЧЕХом єдиним
Нарешті і така сильна збірна як Чехія може похвалитися виходом на світову арену такого рівня як незалежна держава. У країні зараз панує справжня ейфорія, фани від своїх улюбленців очікують лише перемоги. Але першочерговим завданням для команди є вихід до плів-офф.
Чеська республіка утворилася тринадцять років тому після розколу Чехословаччини. Свого часу та країна мала в своїй історії чималі здобутки. Збірна двічі грала і півфіналах чемпіонату світу.
1934 Дійсний фурор команда зробила чотири за роки в Італії, де завдяки чудовій грі своїх лідерів - воротаря Фратишека Планичкі і форвардів Ольдржиха Неєдли й Антоніна - зуміла дійти до фіналу, де лише в додатковий час з рахунком 1:2 поступилася господарям – італійцям.
Друга світова війна стала каталізатором тривалого спаду в грі збірної Чехословаччини. Перший серйозний успіх прийшов до команди лише в 1960 році, коли на чемпіонаті Європи у Франції збірна зайняла третє місце, поступившись у півфіналі СРСР із рахунком 0:3. Саме на початку 60-х чехословаки, у складі яких засяяв Шройф, Новак, Плускал, Поплугар, Масопуст, досягли, мабуть, найвищих за усю свою історію, вершин.
Уже в 1962-м збірна зробила дійсний фурор на чемпіонаті світу в Чилі, лише у фіналі з рахунком 1:3 уступивши бразильцям, з якими вони в груповому турнірі зіграли "суху " нічию . Голом у тому матчі відзначився легендарний Йозеф Масопуст, який трохи пізніше, відповідно до опитування полярного французького щотижневика France Football був названий найкращим футболістом Європи-62.
У 1976 році на чемпіонаті Європи в Югославії Чехословаччина в перший і останній раз у своїй історії стала чемпіоном континенту.
Наступної успішним для команди роком став 1980-й, який вмістив у себе аж дві знаменних для країни події. Спочатку Йозеф Венглош привів свою збірну до бронзових медалей чемпіонату Європи в Італії, де чехословаки в "утішливому" фіналі в серії пенальті обіграли господарів, а трохи пізніше Франтишек Гавронек привіз з Москви золото Олімпіади.
Падіння комунізму в 1989-му Чехословаччина відсвяткувала виходом у чвертьфінал італійської першості світу - 1990, де вона поступилася своїм старим знайомим із ФРН, які згодом і стали чемпіонами.
Мілан Барош лише один із молодих гравців збірної, вихованець чеської школи футболу. У 2002 році чехи стали переможцями чемпіонату світу серед молодіжних команд. Великою мірою цьому посприяла відмінна гра голкіпера команди Пітера Чеха. Надійна гра цього воротаря подарувала йому квиток до національної команди, а згодом і до лондонського «Челсі».
Найсильнішою ланкою в команді є лінія оборони. У захисті грають гравці, які відповідають найвищим стандартам світового рівня. Петер Чех один із ключових гравців збірної, це він щотижня доводить в англійські прем’єр лізі та євро кубках. Нині його спокійно можна зарахувати до найкращих голкіперів світу.
Завдання залучати молодь до національної команди отримав керманич команди Карл Брюкнер. Його тренерський досвід роботи з «молодіжкою» та дружні стосунки з молодими вихованцями, а також перемоги на європейських полях зробили його досить популярним наставником.
Команда Брюкнера впевнено подолала відбірний етап. На чемпіонаті Європи в Португалії чехи продемонстрували на що вони здатні насправді. Тоді вони впевнено переграли голландців. У відбірному етапі до Чемпіонату світу команді Брюкнера знову довелося зустрітися з помаранчевим. Цього разу повторити португальський успіх не вдалося.
На останньому етапі відбору чехам аби потрапити хоча б у плей-офф варто було в останніх матчах обіграти свого основного конкурента за друге місце в групі – збірну Фінляндії. Фінішувавши на другому місці в групі (перше забронювали за собою Голландці), у стикових матчах Чехії довелося зустрітися з Норвегією. І цей суперник був вдало пройдений на шляху до першого в своїй історії Мундіалю.

Чемпіони Європи: 1 (1976 – як Чехословаччина)
Місце в рейтингу ФІФА: 2
Шанси на перемогу в Німеччині: 30/1
Головний тренер: Карел Брюкнер

Ключовий гравець: Павел Недвед
Місцем народження майбутньої "зірки" стало провінційне чеське містечко Геб, на кордоні з Німеччиною. Першою серйозною командою в кар'єрі Недведа була "Дукла". Причому батько Павела не хотів відпускати туди свого сина. "Він думав, що життя у великому місті мене зіпсує, але втримувати мене було марно", - говорить Недвед. Потім була "Спарта", з якою хавбек виграв два чемпіонати Чехії, а потім, 1996 року, - переїзд до римського "Лаціо". "Перемога в чемпіонаті Італії 2000 року з "Лаціо" - це просто фантастика, - любить згадувати Недвед. Увесь турнір ми провели на одному подиху. Оце була команда! Таке можливо лише раз на 25 років". У "Лаціо" чеський футболіст одержав відразу два прізвиська: Duracell - за приголомшливу працездатність, і Конан - за довге волосся. До речі, першим, хто по-справжньому відкрив світові Недведа, був легендарний Діно Дзофф. Він порекомендував Павела тодішньому тренерові "небесно-блакитних" Свену-Горану Ерикссону. Два перших сезони на новому місці роботи футболіст присвятив боротьбі за звання гравця основного складу, після чого був визнаний найкращим лівим півзахисником чемпіонату Італії. Цікаво, що, за однією з легенд, Чех потрапив до "Лаціо" завдяки одеситові Іллі Цимбаларю. Справа була влітку 1996-го. І як розповідав згодом Дзофф, він поїхав до розташування російської збірної, щоб домовитися з Олегом Романцевим про переїзд спартаківця до Рима. Одержавши відмову, італієць миттєво скорегував плани і, за згоди тренера чехів Зденека Земана, добув для "Лаціо" Недведа.
Але отримати "Золотий м'яч" Недвед зміг лише в такій команді, як "Ювентус", де він став адекватною заміною Зидану. Утім, один вихід на поле в чорно-білих кольорах виводить будь-якого футболіста в ранг суперзірки. А якщо з "Юве" вдається ще й виграти якийсь трофей, то ім'я гравця назавжди буде вписане в історію світового футболу золотими літерами.

Головна надія: Петер Чех
Безперечно, найперспективнішим виконавцем в ігровому ансамблі Брюкнера є голкіпер команди – Петер Чех. Цей надзвичайно талановитий і обдарований гравець є основним воротарем збірної. Кар'єру професіонала Петер розпочав 1998 року в плезенській "Вікторії". Утім, у чемпіонаті Чехії йому вдалося дебютувати лише за сезон, але зробив він це у формі вже іншого клубу - "Хмелю" із Блшан. Юному голкіперові одразу ж вдалося довести керівництву команди свою профпридатність, і в чемпіонаті-2000/2001 він провів усі 26 матчів команди. Цілком природно, що надійна гра Чеха не могла залишитися без уваги скаутів лідера місцевого футболу - празької "Спарти", де футболісти після недовгих переговорів опинився влітку 2001-го. Саме в матчах за чемпіона країни про Петера довідалася футбольна Європа. Якнайкраще проявивши себе на міжнародному рівні, де він, крім блискучих матчів у Лізі чемпіонів, став чемпіоном Європи серед молодіжних збірних, Чех одразу ж одержав ряд досить вигідних пропозицій від багатьох закордонних клубів. Найцікавіше з яких прийшло з французького "Ренна".
Відігравши у Франції сезон-2002/2003, у ході якого він провів за свій новий клуб 37 матчів, Чех став дедалі частіше з'являтися й у першій збірній країни. Роман Абрамович, до речі, за перспективного стража воріт виклав зі своєї безмежної кишені 10,3 млн. євро.