Збірна Гани

Гана - новачок світових першостей, хоча на інших міжнародних змаганнях цю команду визнали вже давно. Першу спробу потрапити на Кубок світу ганці почали набагато раніше за більшість інших африканських збірних – у далекому 1960 році. Спроба вийшла невдалою, але вже через вісім років збірна Гани приємно здивувала всіх якістю гри на Олімпіаді-1968 року. Упевнено почувала себе збірна й у себе на континенті. Кубок африканських націй вона вигравала 4 рази - частіше, ніж будь-яка інша збірна. Імена таких футболістів, як Абдул Разак, Ентоні Йєбоа й Абеді Пеле говорили багато не тільки аматорам гри на Чорному континенті. Ці футболісти були зірками світового футболу.

Особливо пригадується Олімпіада-1992 року. Тоді ганці піднесли справжній сюрприз, дійшовши до півфіналу, де поступилися лише господарям – іспанцям. Усі відзначали феномен 15-річного Асеї Куффура, що на подив упевнено почував себе в обороні серед куди більш старших товаришів. А от інші футболісти африканської збірної (Айєв, Ачеампонг, Ніі Лемпті, Предо), які не менш яскраво зарекомендували себе в Барселоні, згодом згасли. Зате в складі збірної запалали нові "чорні зірки". Гру команди зараз визначає насамперед пара півоборонців Стефан Аппія і Михаель Ессьєн, які грають за сильні європейські клуби. Аппія виступає в "Фенербахче", а Ессьєн - у "Челсі". Нині чимало футболістів з Гани виступають у Європі, і багато хто з них грають у своїх клубах далеко не останні ролі. Згадаємо такі імена, як Антоні Йєбоа, що грав за німецькі "Айнтрахт" і "Гамбург", а також англійський "Лідс", і Абеді Пеле, що став відомий по виступах за французький "Олімпік" і тричі визнавався кращим гравцем Африки. Серед Серед збірників є три футболісти, які грають за клуби російської прем'єр-ліги. Це талановитий півзахисники Ларі Кінгстон, який у нинішнє міжсезоння перейшов із грозненського "Тереку" у московський "Локомотив", і два форварди - Баба Адаму з "Крильєв Совєтов" і Баффур Г’ян з московського "Динамо". Відбірний цикл відкрив ще одного яскравого футболіста в складі збірної Гани: найважливіші голи в команді забивав форвард Меттью Амоа, до цього 5 років не виступав за національну команду своєї країни.

Шлях на ЧС-2006 вийшов для збірної Гани відносно гладким, хоча в ході кваліфікації на посаді головного тренера команди змінилося аж 4 фахівці - випадок для Африки, утім, типовий. Завершувала відбірковий цикл команда із сербом Ратомиром Дуйковичем. Основних своїх переслідувачів - збірні ПАР і ДР Конго (колишній Заїр) - ганці обійшли в підсумку на 5 очок. У десятьох матчах "чорні зірки" програли один раз, а за весь відбірний турнір пропустили всього 4 м'ячі. Це найкращий показник серед усіх 30 африканських збірних, що виступили в заключній частині кваліфікації.

Декілька слів і про керманича ганців. Ратомир Дуйкович, закірчивши в 1983 році кар’єру гравця в „Земуні”, почав працювати помічником тренера цієї команди, а вже за рік став її головним тренером. Досягши з командою певних успіхів Ратомира Дуйковича запросили в тренерський штаб „Црвєни Звєзди”, де він і пропрацював сім років. У 1991 році команда виграла Лігу чемпіонів, а взимку завоювала міжконтинентальний кубок. На весні фахівцю надійшло запрошення від Федерації футболу Венесуели, і з 1992-го по 1995-й роки Дуйкович керував збірною цієї країни, а в 1996-му вирушив в Бірму. До цієї країни застосовані були санкції ООН і за рішення правління збірна не брала участі у відбірних турнірах до чемпіонату світу і олімпійських ігор. Через рік тренер повернувся в Венесуелу. Два роки пропрацював з клубом „Атлетико Сулія” із Маракаїбо. У 2000 році югославська федерація запропонувала Дуйковичу попрацювати в штабі збірної і на Євро-2000 він став помічником головного тренера. Наступного року фахівець підписав контракт з Руандою. Вивів її в фінальний турнір Кубку Африки. Для цієї країни цей здобуток став історичним досягненням. Після Руанди Ратомира Дуйкович декілька місяців був без роботи, а потім надійшло запрошення із Гани.

Здобутки:

Участь у фінальній частині ЧС: дебютант
Володар Кубку Африки: 4 (1963, 1965, 1978, 1982)
Місце в рейтингу ФІФА: 48
Шанси на перемогу в Німеччині: 150/1
Головний тренер: Ратомир Дуйкович

Ключовий гравець: Михаель Ессьєн

Ессьєн розпочав свою кар'єру в місцевій команді під назвою "Ліберті Професіоналс". У 1999 році виступав на чемпіонаті світі серед юнацьких команд до 17 років, де ним і зацікавилися європейські фахівці. У результаті в липні цього ж року Ессьєн перейшов у клуб "Бастія". У 2001 році Ессьєн став лідером молодіжної збірної Гани на чемпіонаті світу в Аргентині, а через рік дебютував у складі дорослої збірної – це відбулося на Кубку Африканських націй. Відігравши в "Бастії" сезон 2002/2003, Ессьєн зрозумів, що йому настав час переходити в команду класом вище. Пропозицій у нього було більш ніж досить - "Ліон", ПСЖ, "Олімпік", "Ліверпуль", "Евертон" - от далеко не повний список клубів, які хотіли бачити Ессьєна у своїх рядах. Сама вигідна пропозиція надійшла від ПСЖ, але Ессьєн відхилив його і прийняв рішення перейти в "Ліон", що на той час виграв два чемпіонських титули поспіль. Ессьєн не прогадав - через два роки він уже був дворазовим чемпіоном Франції. Але влітку 2005 року Ессьєн знову перемінив команду на „Челсі”. Роман Абрамович виклав за цього футболіста 38 мільйонів євро, а в голосуванні Африканської конфедерації футболу, що визначав кращого гравця континенту 2005 року, Ессьєн зайняв третє місце після Это'о і Дрогби.

Головна надія: Самюель Куффур.

Один з найвідоміших гравців за всю історію футболу Гани. Набув популярністі у 1991 році, коли став чемпіоном світу у віці до 17 років, а через рік, коли в складі збірної став бронзовим призером Олімпіади в Барселоні. На той час Куффур уже був гравцем "Торіно". Потім його придбала "Баварія", і до 1994 він виступав за молодіжну команду німецького суперклубу, після чого на правах оренди Куффур вирушив в "Нюрнберг". Там він виявив себе з найкращого боку і досить швидко повернувся в "Баварію", за який грав до 2004 року. У складі мюнхенської команди Куффур п'ять разів ставав чемпіоном Німеччини, тричі володарем Кубку Німеччини , переможцем Ліги чемпіонів і Міжконтинентального кубку.